UBTA разом із представниками бізнесу та уряду провела онлайн-консультації щодо введення індивідуальних імпортних ліцензій Білоруссю

15
06.2021

11 червня у режимі онлайн пройшла консультація, ініційована Координаційною радою з виробничо-логістичних питань від Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA). Причиною для проведення даного обговорення стало запровадження Республікою Білорусь режиму індивідуального ліцензування для імпорту низки українських товарів строком на 6 місяців.

З боку бізнес-асоціацій також долучились представники Асоціації «ЗЕД», Асоціації Міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП), Асоціації «Укрлегпром» та Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ).

Від уряду були присутні представники Міністерства Інфраструктури України, Міністерства економіки України та Міністерства зовнішніх справ України. Бізнес представляла корпорація «Оболонь».

«UBTA, як бізнес-асоціація, метою якої є захист українських експортерів на зовнішніх ринках, вже отримала численні запити від своїх членів та інших компаній, які дуже стурбовані стосовно ситуації з Білоруссю. Ми вдячні представникам міністерств, які долучились до заходу та сподіваємось, що дані консультації проллють світло на проблему та допоможуть ефективно вирішити проблему з експортом до Білорусі» - у своєму вступному слові зазначила Олена Кудляк, Виконавчий директор UBTA.

Проблематика викликала значну занепокоєність української бізнес-спільноти. Білоруський режим індивідуального ліцензування на імпорт товарів з України створює великі перепони для досягнення найкоротшого та найдешевшого шляху українських товарів до кінцевого споживача. Сергій Свистіль, Голова Координаційної ради з виробничо-логістичних питань UBTA зазначив, що дане питання необхідно підіймати якомога вище і вирішувати в діалозі і з бізнесом, і з урядом відповідно.

Костянтин Савченко, радник президента АсМАП України, як представник однієї з масштабних асоціацій перевізників, означив три основних проблеми, які повинні бути враховані у вирішенні проблеми з експортом до Республіки Білорусь. По-перше, необхідно встановити статус Законопроєкту «Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про міжнародне автомобільне сполучення від 17 грудня 1992 року». По-друге, потрібно з’ясувати ситуацію щодо перетину українсько-білоруського кордону, так як станом на сьогодні, Білорусь закрила в’їзд на свою територію громадянам інших держав. По-третє, є необхідність у пошуку альтернативних шляхів для доступу українським перевізникам у Балтійські країни та Фінляндію, адже основні шляхи у північний регіон лежать саме через Білорусь.

Зі сторони української легкої промисловості звучала занепокоєність і у питанні імпорту сировини з Республіки Білорусь, від якої ми частково залежимо. Тетяна Ізовіт, Президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» зазначила, що при розробці та введенні будь-яких економічних важелів впливу на Білорусь, необхідно враховувати такий параметр. У свою чергу, представник «Укрлегпрому» висловила свою готовність долучитись до процесу вибудовування взаємовідносин із закордонними партнерами.

Бізнес, у свою чергу, налаштований рішуче та зазначив, що подібна ситуація вже мала місце у 2014-му році під час активної фази агресії з боку Російської Федерації . «Концерн «Оболонь», не може спокійно спостерігати, як пріоритетний ринок для багатьох українських виробників закривається. Ми вважаємо, що необхідно сідати за стіл переговорів з Республікою Білорусь, щоб не повторювати досвід 2014-го року, коли через вплив Росії, вони були змушені фактично зупинити торговельні відносини з Україною. Ми закликаємо готувати паралельно пакет санкцій з української сторони, на випадок відсутності результатів переговорів з нашими білоруськими колегами» - заявив Олександр Чуб, Директор із зовнішньоекономічних питань концерну «Оболонь»

Представники уряду дотримувались більш послідовного та дипломатичного шляху вирішення даного торговельного конфлікту. Михайло Гармаш, Радник відділу міжнародних фінансових інституцій Міністерства зовнішніх справ України зазначив, що пауза у торговельних відносинах також спричинена політичними питаннями. Він повідомив учасникам онлайн-заходу, що нині продовжуються консультації щодо ситуації навколо Укравтопрому та було скасовано проведення антидемпінгових розслідувань стосовно Білорусі, але це не змінило ситуації.

Олексій Рожков, Директор департаменту міжнародної співпраці у сфері економіки, торгівлі та сільського господарства Міністерства економіки України заявив про відсутність ефективного діалогу між Білоруссю та Україною та вважає, що посилення санкційного тиску з боку Європейського союзу та США можуть покращити переговорні позиції України в діалозі з Республікою Білорусь. «Ми змушені констатувати, що Україна знаходиться на паузі в двосторонніх відносинах. Уряд наразі не може продовжувати діалог без чіткої політичної директиви міністерств, задіяних у торговельних питаннях. Але ми маємо слідкувати за ситуацією та не допустити загострення торговельної проблеми» - відзначив Рожков.

Представник Міністерства інфраструктури України, Гамлет Погосян, Генеральний директор Директорат автомобільного та електричного міського транспорту описав логістичну проблему, яка випливає з білоруських обмежувальних заходів: «На сьогодні, ми досі не ратифікували протокол щодо лібералізації вантажних перевезень з Мінськом та маємо велику потребу в транспортних дозволах не лише для транзиту через їх територію – нам потрібні додаткові спеціальні дозволи, які дозволять нам здійснювати вантажні перевезення не лише до країн Балтії, але й здійснювати двосторонні перевезення з Білоруссю. Потік вантажів не може бути зупинений через економічні фактори, але фактично зупинився через політичні причини».

Підсумовуючи проведені консультації, Сергій Свистіль відзначив важливість виведення торговельної проблематики з Білоруссю на високий рівень консультацій та повідомив, що у подальшому, це до комунікацій та дій буде залучено набагато більше учасників. У запропонованому плані подальших дій, заплановано формування листів на профільні Міністерства із результатами обговорень та консолідованими даними по компаніям, які мають необхідність проходити процедуру ліцензування. Урядовці, в свою чергу, закликали представників бізнесу фіксувати процеси індивідуального ліцензування з білоруської сторони та надавати інформацію урядовцям у випадку відмов або ігнорування запитів.

Зв'яжіться
з нами
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗАПИТ