Профільні асоціації закликають Уряд врахувати інтереси бізнесу та непросту економічну ситуацію при ухваленні НВВ2 – підсумки круглого столу

04
12.2020

3 грудня Українська асоціація бізнесу і торгівлі (УАБТ) провела круглий стіл, головною метою якого стало обговорення можливих ризиків, пов’язаних з міжнародними кліматичними зобов'язаннями України, а саме підготовкою другого Національного визначеного внеску (НВВ2) України в рамках Паризької кліматичної угоди.

Нагадаємо, Міндовкілля минулого місяця представило оновлену версію чотирьох  сценаріїв моделювання НВВ2. Уряд повинен фіналізувати позицію України з цього питання до зустрічі Сторін Конференція ООН з питань зміни клімату (Глазго, Велика Британія, 1-12 листопада 2021 р.). Якою повинна стати ця позиція та які фактори потрібно врахувати якраз і обговорювали учасники круглого столу.  Ірина Ставчук, заступник міністра Міндовкілля України, зазначила, що відомство ставить своїм стратегічним заданням пошук оптимальних шляхів розвитку, які б забезпечили як конкурентоспроможність української економіки, так і модернізацію та декарбонізацію відповідних секторів. Захист інтересів вітчизняного бізнесу – важливий пункт в переговорах з Європейським Союзом з тематики Зеленого європейського курсу. «Міністерство вирішило провести низку секторальних обговорень і детально проаналізувати результати моделювання НВВ2 по кожному сектору, із залученням бізнесу та громадських організацій. Необхідно разом розробити план дій, щоб модернізація промисловості України відбувалася із врахування інтересів як бізнесу, так і її громадян», - говорить пані Ставчук. Народний депутат України Леся Василенко зазначила, що на даний момент в рамках проекту бюджету на 2021 рік коштів на імплементацію НВВ2, як і  на фінансування інших заходів в контексті Європейського зеленого курсу немає. 

 «Поки в уряді та парламенті немає консенсусного рішення щодо того, скільки коштів потрібно виділити під ті чи інші програми «озеленення» української економі. Внесення змін до бюджету можливе лише після формування такого рішення», - прокоментувала пані Василенко.

Позицію бізнесу, в першу чергу експортерів, висловив Назар Бобицький, керівник Брюссельського офісу УАБТ.  За його словами, Уряд повинен максимально відповідально підійти до формування параметрів майбутнього НВВ2.

«НВВ2 має бути, з одного боку, достатньо амбіційним, в дусі Паризької кліматичної угоди, з іншого боку, економічно обґрунтованим, з врахуванням національних обставин та непростої економічної ситуації в Україні. Виникає логічне питання: якщо ми приймаємо амбіційні цілі, чи зможе ЄС компенсувати Україні той рівень витрат, який бізнес повинен буде понести, щоб перейти на «зелені рейки»? Чи зможе ЄС  допомогти інвестиціями, враховуючи, що в рамках Європейського зеленого курсу (ЄЗК) європейський бізнес отримає більше 1 трлн євро фіндопомоги? Якщо така допомога для нас недоступна, ЄС має прийняти помірні, економічно обґрунтовані амбіції українського НВВ2 і зберігати відкритим доступ до свого ринку для наших експортерів, давати їм можливості «заробити» на «зелений перехід», - вважає Назар Бобицький.

Тему потенційних проблеми із залученням інвестицій продовжила експертка УАБТ Зоя Павленко. «За порівняно стабільний 2019 рік Україна загалом залучила близько 20 млрд євро капітальних інвестицій. Відповідно до сценаріїв НВВ2, що були озвучені Міндовкілля, в найближчі 10 років (з 2020 до 2030) на цілі декарбонізації слід щорічно залучати від 25-30 млрд євро. Наскільки це реально, з огляду на тяжкі наслідки COVID-19 для бізнесу та ненайкращий рівень інвестиційної привабливості України?», - задає питання пані Павленко.

Профільні бізнес-асоціації акцентують увагу на неприпустимості перекладання найбільшої частини фінансових наслідків міжнародних кліматичних зобов’язань України на плечі бізнесу.

«З досвіду останніх 15 років, якщо держава каже, що внаслідок впровадження реформи бізнес буде нести лише частина витрат, а інші візьме на себе держава, то в результаті бізнес, як правило, залишається один на один з проблемами. Ми не хочемо, щоб ситуація знову повторилася. Металурги зацікавлені в сталому розвитку галузі, вже вкладають величезні суми в екологічні програми та декарбонізацію. Але ми наполягаємо на тому, щоб підходи до «озеленення» галузі бути реалістичними», - говорить Олександр Калєнков, Президент об’єднання підприємств  Укрметалургпром.

Тема ЄЗК напрочуд актуальна і для аграрного сектору, доля якого в загальному експорті України зростає з року в рік. «Аграрні компанії чимало ресурсів інвестують в підвищення продуктивності, в інноваційні технології. Адже без росту продуктивності, ми не зможемо збільшити валове виробництво, прямим наслідком якого є ріст національної економіки. Але певні сценарії скорочення викидів можуть призупинити цей процес. Тому потрібна якісна робота Уряду, яка б узгодила економічні та екологічні сценарії, зробила в їх збалансованими. Ці сценарії обов’язково повинні відображати позицію галузевих бізнес-спільнот», - говорить Володимир Лапа, радник із стратегічного розвитку президента Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). 

УКАБ, Укрметалургпром, УАБТ та ще шість профільних бізнес-асоціацій звернулися до Прем‘єр-міністра з офіційним Листом, в якому закликають створити міжвідомчу робочу групу щодо подолання ризиків, пов’язаних з міжнародними кліматичними зобов'язаннями України.

Із текстом Звернення профільних бізнес-спільнот можна ознайомитися на сайті УАБТ.

Зв'яжіться
з нами
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗАПИТ