COP26 в контексті української економіки та бізнесу. Висновки та новий погляд на питання декарбонізації

25
11.2021

22 листопада Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) разом із платформою національних асоціацій відновлювальної енергетики Global 100% RE провели у Києві підсумовуючий круглий стіл: «Життя після Глазго. Висновки після події та наступні кроки світової та української спільноти щодо зміни клімату».

Подію відкривала Ольга Стефанішина, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Серед головних результатів події в Глазго вона виділила наступні:

  • представлена в межах саміту Українська сцена мала позитивний ефект на імідж країни та вітчизняного бізнесу в очах світової спільноти, що була присутньою на заході;
  • Україна долучилася до ключових ініціатив щодо скорочення викидів метану та збереження лісів;
  • на саміті були остаточно закріплені принципи рівності країн, тобто однакове ставлення до розвинутих країн та країн, які розвиваються, коли йдеться про кліматичну звітність;
  • вдалося відстояти позицію щодо збереження інституційної підтримки та доступу до фінансових ресурсів для країн з перехідною економікою;
  • розпочалися перемовини з міжнародними фінансовими інституціями та з партнерами щодо залучення фінансування на досягнення цілей, передбачених Другим національно визначеним внеском України до Паризької Угоди (НВВ2).

Дмитро Лось, голова Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) у своїй промові відзначив, що саме для COP26 була вперше підготовлена та реалізована Українська сцена, яка стала позитивним кроком у співпраці уряду та бізнесу, їх спільним досягненням на міжнародній арені.

«Рішення, які були прийняті в Глазго, закріпили глобальний тренд декарбонізації. Перед нами стоїть багато питань. Перше – це фінансування. Ми знаємо, що інвестори готові вкладатися у кліматично відповідальний бізнес. Але цей ринок ще формується і нам, бізнесу, потрібно розуміти, як сприяти його розвитку і що включає в себе «зелена» таксономія», – прокоментував Дмитро Лось.

Фінансування декарбонізації стає наріжним каменем, тому ця тема мала найбільш запальні дискусії у Глазго. Аби виконати амбітну ціль НВВ2, Україна потребує 102 млрд доларів до 2030 року.

«Тема зміни клімату перестає бути лише політичним питанням, а все більше стає питанням фінансування. У Глазго точилася велика дискусія стосовно фінансування адаптації країн до зміни клімату. Передбачається, що протягом майбутніх чотирьох років країни-учасниці договору мають домовитися щодо наступної суми фінансування. Вона має значно перебільшувати цьогорічну», – наголосила Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.

За словами Лесі Василенко, члена Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Україна показала себе відповідальним партнером у питаннях зміни клімату. Україна активно долучилася до таких кліматичних, ініціатив, як скорочення викидів метану, поступове виведення з використання вугілля, залісненню територій.

Сільське господарство разом із сектором землекористування та лісовим господарством у середньому продукує  20-25% викидів СО2 у довкілля. Для того, аби зменшити цей відсоток, слід змінити деякі принципи господарювання та споживання.

«По суті, потрібно перейти до карбонового фармінгу. В цьому процесі дуже важлива злагоджена робота щодо звітування та аналітики. І перша точка відліку – замір карбонового сліду на полі від господарюючого суб’єкту. З метою впровадження таких замірів Міністерство агрополітики вже розробило чіткий план дій та залучає експертів, які співпрацюють із USDA із подібних питань. Наступний крок – перехід до використання карбонових практик, наприклад безвідвальний обробіток ґрунту (no-till), зрошення, контроль за сівозмінами, диференційоване внесення добрив та сприяння інноваційним рішенням в агросекторі. Такий перехід є непростим з огляду на дефіцит спеціалізованої техніки для цих технологій, і рішенням може стати виробництво такої техніки локальними виробниками, що ми будемо робити в найближчий час. Ми також вважаєм важливим зафіксувати, який вплив на довкілля здійснює агровиробники, для того, щоб впровадження практик, які чинитимуть позитивний вплив на довкілля, могли генерувати додатковий дохід, адже сільське господарство може стати галуззю, яка більше поглинає СО2, ніж генерує», –  роз’яснив Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

COP26 у цифрах презентувала Тамара Кутонова, експерт з охорони довкілля UBTA. (З її презентацією можна ознайомитися за посиланням – ред.) Дані свідчать, що вперше 90% світового ВВП покриті амбітними національно-визначеними внесками держав-учасниць Паризького договору. Майже 140 країн поставили метою досягнення вуглецевої нейтральності: розвинені країни здебільшого до 2050 року, країни, що розвиваються – до 2060 року (Індія – до 2070 року). За прогнозами вчених, заявлені амбітні плани уповільнять зростання середньої температури на планеті: до кінця століття воно складатиме від 1,8° до 2,4° від доіндустріального рівня (зараз 1,1°). Запровадження планів всюди упирається в проблему фінансування.

«Гроші є чи їх немає? Є два доступні шляхи стосовно фінансування трансформації на шляху декарбонізації. Перший, в якому розвинені країни будуть щорічно виділяти 100 млрд доларів країнам, що розвиваються. Україна не відноситься до переліку тих країн, що можуть претендувати на ці кошти. Другий шлях – залучення «зелених» інвестицій. Цей ринок ще формується: вже працюють національні та добровільні  вуглецеві ринки, в рамках РКЗК за кілька років буде запущено глобальний ринок, а інвестори з активами біля 150 трильйонів доларів голосно вимагають окреслення критеріїв "зелених" проєктів, –   прокоментувала пані Тамара.

Модератор круглого столу, голова комітету «Сталого розвитку та Європейського зеленого курсу» Дмитро Васильєв запропонував присутнім представникам бізнесу озвучити три заходи, які необхідно зробити компаніям, аби ефективно запровадити принципи кліматично нейтрального бізнесу.    

Голова правління спілки Global 100 Re Ukraine та президент «МХП Еко Енерджи» Олександр Домбровський зазначив, що компанія МХП вже значний час системно втілює заходи для переходу до кліматичної нейтральності, демонструє лідерство у скороченні викидів метану.

«По-перше, ще два роки тому МХП поставив дуже амбітну мету – стати кліматично нейтральною компанією до 2030 року. Як показав час, це рішення було абсолютно правильним, і зараз ми є компанією, що надихає весь ринок. По-друге, ми вже 10 років інвестуємо кошти у проєкти по скороченню викидів метану. Враховуючи, що рішення по метану було одним з ключових на COP26, завдяки роботі МХП в Україні вже є діючий комплекс із застосуванням дуже серйозних технологічних рішень. Як і в напрямі, який стосується відродження ґрунтів. По-третє, МХП чітко розуміє алгоритми досягнення вуглецевої нейтральності, для цього потрібна максимальна інтеграція, обмін досвідом і, звичайно, «зелені» фінанси. Глобальні фінансові інституції вже виходять сьогодні до нашої компанії з  пропозиціями, а масштаб інвестицій є доволі суттєвим фактором, який буде впливати на наші рішення. В цілому, заявлений Україною НВВ2 є реалістичним, але для його досягнення потрібна максимальна взаємодія між урядом, бізнесом та експертним колом й асоціаціями», – розповів Олександр Домбровський.

У межах COP26 центральними для бізнесу було три напрями: декарбонізація, відмова від вугілля та зниження викидів метану. Більшість країн G20 вже сьогодні анонсують досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Для бізнесу це знак щодо трансформацій в економіках, адже карбоновий слід стане індикатором конкурентоспроможності економіки кожної країни та бізнесу. За результатами саміту понад 40 країн (в тому числі Україна, Польща, В’єтнам, Індонезія та інші) оголосили про відмову від вугільної генерації та продукування вугілля, як викопного палива. У межах заходу відбулася заява уряду Великобританії стосовно глобального переходу від вугілля до екологічно чистої енергії. До цієї заяви приєдналися понад 190 країн та великих компаній. Важливо, що разом з відмовою від вугільної генерації, учасники також заявили про відмову будівництва нових, працюючих на вугіллі, електростанцій.

Компанія ДТЕК стала першим українським бізнесом, який приєднався до Powering Past Coil Alliance – започаткованого урядами Канади та Великобританії міжнародного альянсу для поетапного переходу до безвуглецевої економіки. 

«ДТЕК має мету стати карбоново нейтральною компанією до 2040 року. Для європейських колег декарбонізація є аксіомою і втілюється через два шляхи фінансування. Перший – фінансування R&D (research and development) напрямів через фонди, що створенні з метою сприяння виходу після кризи COVID-19 та Horizone Europe. Другий – фінансування частини CAPEX і OPEX, у тому числі і приватних бізнес-проєктів через інструменти Інноваційний фонд та Фонд справедливої трансформації, а також Important Projects of Common European Interest Facility. Для українців декарбонізація поки ще є теоремою, ми все ще займаємося пошуком шляхів її доведення через інструменти, канали наповнення, ресурси, започаткування певних фондів і т.д. Для вирішення цього завдання необхідна тісна співпраця бізнесу, уряду та громадських спільнот. Розуміння цього має бути об’єднуючим фактором ефективної взаємодії між усіма стейкхолдерами », – прокоментувала Наталія Слободян, керівниця департаменту зі змін клімату та екології ДТЕК.

Декарбонізація в Україні рухається в напрямку розробки та втілення нових процедур і правил. Президент об'єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков підкреслив, що вже зараз у Верховній Раді приймаються рішення, які будуть мають прямий вплив на весь процес декарбонізації в майбутньому. Саме тому бізнес має уважно слідкувати та долучатися до впровадження всіх зазначених ініціатив.   

«Наприклад, законопроєкт НДТМ (найкращі доступні технології та методи управління). Дуже важливо мати відкриту дискусію перед його прийняттям. Ми підтримуємо запровадження системи торгівлі викидами (Законопроєкт 6004 (-1. -2)), вважаємо це необхідними інструментами. Нам також цікаво брати участь у таких проєктах, як Clean Steal partnership, до яких нас вже запрошують. Але все це можливо тільки у тісній співпраці із урядом», – підсумував Олександр Каленков.

Лише 5% великих підприємств металургійного сектору України виконали свою домашню роботу та стали на шлях з кліматичної нейтральності. Компанія «Інтерпайп» входить у цю невелику частку української електрометалургії. Для сектору актуальним сьогодні є використання металобрухту у процесі декарбонізації металургійної галузі.

«Тільки у 2021 році експорт цієї сировини збільшився майже в 16 разів, і є цілеспрямованим вивезенням критичного для нас матеріалу, в той час як всередині ЄС планується введення в дію заходів щодо обмеження вивезення металобрухту до країн, які не входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Також Україна, на жаль, поки що не поєднана з ЄС спільним кордоном у питанні CBAM. Більше того, залишився останній місяць до початку періоду звітування вже по оновленим правилам, а станом на сьогодні в Україні все ще не працює автоматизований єдиний реєстр щодо моніторингу викидів. Профільний уповноважений орган все ще немає керівника. Лише одна організація була акредитована щодо верифікації цих викидів. Але ми все ж маємо надію, що поки CBAM буде мати перехідний період (1 рік), зможемо досягти рівня європейської системи, доєднатися до неї на рівні з нашими сусідами. Отже не технологічна, а в першу чергу інституційна спроможність характеризує країну та її готовність до зеленого переходу. Певні галузі можна декарбонізувати просто політичними рішеннями», –  відзначив Владислав Варнавський, директор з екології «Інтерпайп».

Про активну трансформацію та поточні виклики в цементній галузі розповіла Людмила Кріпка, виконавчий директор Асоціації виробників цементу України «Укрцемент».

«Стратегічна мета – зменшення викидів СО2 до рівня 30% до 2030 року. Реалізація такої амбітної цілі можлива. З одного боку, це впровадження європейських стандартів якості з уже оновленими підходами та урахуванням мінімізації негативного впливу на клімат. З другого боку, використання альтернативного палива у наших печах. Якщо деталізувати, це вид альтернативного палива з побутових відходів. Торгівля квотами на викиди, на наш погляд, позитивний інструмент. Що сьогодні потребує вирішення, так це проблема верифікаторів. Контроль за цим напрямом вводиться з наступного року, але їх акредитація йде дуже повільно, помітний брак фахівців. У цій ситуації було б корисно включити у процес експертів з-за кордону, які пропонують свої послуги та консультації», – прокоментувала пані Людмила.

Підсумком круглого столу всі присутні представники уряду, бізнесу, асоціацій та експертного середовища переконані – подолання кліматичної кризи та виконання зобов’язань у межах НВВ2 можливі за умови синергії всіх учасників у конструктивному руслі. Тренд декарбонізації стане визначаючим на досить довгий період, і ми маємо це сприймати саме як ключову дискусію. UBTA крок за кроком будує платформу що підтримує процес обміну думками та співпраці між усіма учасниками процесу і як показують напрацювання COP26 трансформація має відбуватися у всіх напрямах. 

З презентацією можна ознайомитися за ПОСИЛАННЯМ

 

Зв'яжіться
з нами
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗАПИТ