ВТОРИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЄС: ЧОМУ ВОНО ВАЖЛИВЕ У ТОРГОВЕЛЬНІЙ ПОЛІТИЦІ І ЯК ВОНО УХВАЛЮЄТЬСЯ

Торговельне законодавство ЄС регулює правила і умови входу до єдиного європейського ринку, Внутрішнього ринку ЄС, для експортерів з третіх країн. Країни ЄС погодилися ухвалювати таке законодавство виключно на наднаціональному рівні, інституціями ЄС у Брюсселі. Торговельне законодавство діє однаковим чином на всій території Європейського Союзу, має пріоритет над національним законодавством і прямо застосовується регуляторними інстанціями, судовими органами на місцях. Таким чином забезпечується функціонування єдиного Внутрішнього ринку ЄС у 450 млн. споживачів, на якому мають змогу працювати всі економічні оператори, як європейські компанії, так і експортери з третіх країн, в тому числі з України. За умови, якщо такі оператори дотримуються єдиних правил і умов входу на такий ринок. 

Законодавство ЄС у торговельній сфері  впроваджується первинними законодавчими актами інституцій ЄС, найчастіше у формі Регламентів: 

Регламент ЄС № 1308/2013 про спільне упорядкування ринку ЄС для сільськогосподарських товарів

Регламент ЄС № 1301/2006 щодо ліцензування імпортних тарифних квот

Регламент ЄС № 2017/1566 про запровадження тимчасових торговельних преференцій для України додатково до торговельних преференцій, доступних в рамках Угоди про асоціацію

або Рішень, якими схвалюються та застосовуються міжнародні торговельні угоди, наприклад:

Рішення Ради ЄС № 2014/668/ЄС про підписання та тимчасове застосування Європейським Союзом Угоди про асоціацію

Базові правила імпорту до ЄС  встановлюються на рівні первинних законодавчих актів і залишаються незмінними впродовж терміну їхньої дії. Однак, експортерам необхідно розуміти, що технічні елементи законодавчого акту, наприклад переліки третіх країн, які отримують право експортувати до ЄС, або порядок адміністрування імпортних тарифних квот, можуть встановлюватися на рівні вторинного законодавства – так званих делегованих та імплементаційних актів ЄС.  

Делеговані та імплементаційні акти ЄС ухвалюються Європейською Комісією під контролем галузевих експертів держав-членів ЄС. Процес їхнього ухвалення, відомий під терміном «комітологія», є процедурно більш складним і менш прозорим для бізнесу, ніж ухвалення основних законодавчих актів ЄС. 

Проілюструємо практичне значення вторинного законодавства ЄС на двох прикладах. Регламент ЄС 1308/2013 запроваджує норми регулювання імпорту та обігу на Внутрішньому ринку ЄС сільськогосподарської продукції та механізмів підтримки європейських аграріїв. Його важливі положення для експортерів з третіх країн – це перелік агропродукції, імпорт якої до ЄС ліцензується, види і процедура тарифного квотування імпорту, особливості імпорту окремих сільгосптоварів. Регламент 2017/1566 надає українським експортерам додаткові трирічні торговельні преференції у вигляді тарифних квот, переважно в сільськогосподарському секторі, які доповнюють тарифні квоти, доступні в рамках Угоди про асоціацію.

Обидва Регламенти надають Європейській Комісії повноваження регулювати порядок квотування та ліцензування імпорту та визначати умови і процедуру призупинення торговельних преференцій. Ці повноваження реалізуються  вторинними нормативними актами – так званими імплементаційними регламентами:

для Регламенту №1308/2013:

Для Регламенту 2017/1566 імплементаційні акти про призупинення додаткових преференцій для України, на щастя, наразі не запроваджувалися. 

Українським експортерам потрібно розуміти вторинне законодавство ЄС з двох причин. 

По-перше, без розуміння ієрархії і взаємозв’язку між основним та вторинним законодавством ЄС українським виробникам буде важко передбачати, яким чином будуть надалі мінятися параметри доступу на ринок ЄС для їхніх товарів, яким буде політичний і правовий «коридор» таких змін, заданий нормами первинного законодавства. Особливо це стосується таких категорій товарів як первинні сільськогосподарські товари (зернові, цукор, молочна і м’ясна продукція тощо), імпорт яких завжди перебуває під пильною увагою європейських аграрних виробників.

По-друге, розуміння процесу схвалення вторинного законодавства ЄС, можливостей його відстеження, у поєднанні з розумінням поточної кон’юнктури для даних товарів на ринку ЄС  дає можливість експортерам краще передбачати реакцію європейських регуляторів на зміни в кон’юнктурі, а також дає інструменти донесення своєї позиції до регуляторів, і в ідеалі – можливості впливу на їхнє кінцеве рішення. Ці інструменти експортери можуть ефективно використовувати, взаємодіючи зі своїми європейськими партнерами – споживачами своєї продукції, які можуть бути зацікавлені у збереженні доступу до дешевшого та якісного українського імпорту. 

Більш детальна інформація про процедуру схвалення вторинного законодавства ЄС, відому як «комітологія», та можливості лобізму, які доступні для експортерів з третіх країн, є доступною для дійсних членів УБТА.

Веб-посилання:

Комітологія І: порядок ухвалення вторинних нормативних актів ЄС у торговельній сфері

Комітологія ІІ: можливості відстеження і лобізму виробниками

 

 

 

 

Зв'яжіться
з нами
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗАПИТ