Аграрна продукція

Преамбула

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС (далі – Угода), а також створення в рамках цієї Угоди Зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) з Європейським Союзом стало важливим фактором розвитку аграрної галузі.

З 2010 року взаємний товарообіг України з ЄС сільськогосподарською продукцію збільшився більш ніж в 2 рази, досягнувши 8,5 млрд. дол. США.

З моменту підписання Угоди про Асоціацію (2014 рік) експорт аграрної продукції в ЄС збільшився більш ніж на третину (на 37% з 4,5 млрд в 2013 до 6,1 млрд. в 2018).

Аграрна продукція залишається однією з ключових товарних позицій в загальному українському експорті до країн ЄС — понад 30%.

За останні п’ять років ЄС став основним торгівельним партнером України на ринку аграрної продукції — третина аграрного експорту України спрямовується європейським споживачам.

Тому, беззаперечно можна стверджувати, що  для України відкрилися перспективи більш швидкого освоєння ринку країн ЄС. Зона вільної торгівлі дала поштовх адаптації національного законодавства до європейського та стала додатковою можливістю розвитку експорту для багатьох національних виробників. Конкуренція та нові гравці на ринку харчового виробництва, змушують здійснювати модернізацію виробничого устаткування та удосконалення виробничого процесу.

 Блок 1

Наявність офіційного дозволу ЄС на право експорту з України до ЄС

Треті країни повинні бути затвердженими Європейським Союзом для того, щоб мати право експортувати харчові продукти. 

Що стосується харчових продуктів тваринного походження, здійснювати експорт на територію ЄС можуть лише ті країни, які включені до списку, який затверджується Співтовариством.

Що стосується харчових продуктів нетваринного походження, треті країни можуть здійснювати експорт і не потребують включення до списку.

Ключова вимога для отримання дозволу на експорт харчових продуктів тваринного походження на рівні держави –  це:

Наявність визнаної ЄС державної системи контролю за:

̶           хворобами тварин;

̶           ризиків безпечності (ветпрепарати, залишки та забруднювачі);

̶           дотриманням потужностями гігієнічних вимог.

Крім того, обов’язковим є державний контроль на кордоні.

Ключовою вимогою для отримання дозволу на експорт харчових продуктів нетваринного походження є дотримання вимог щодо здоров’я рослин. Водночас, при імпорті до ЄС можуть застосовуватися інші вимоги, зокрема щодо гігієни та  безпечності продукції.

 

Блок 2

Офіційний (державний) процес акредитації України для отримання права на експорт до ЄС

*Для харчових продуктів тваринного походження

Затвердження країни передбачає наступну процедуру (хоча вона може змінюватись в залежності від типу тварин/продуктів):

  1. Національний орган подає до служб Комісії ЄС офіційний запит на затвердження. Він повинен містити щонайменше таку інформацію:
  2. тип тварин/продуктів, на які планується отримати дозвіл. Надається докладна інформація про продукти тваринного походження;
  3. очікуваний об’єм торгівлі та основні країни-члени, що імпортують;
  4. клас тварин (племінні, відгодівля, забій);
  5. опис мінімальної обробки (термічна, дозрівання, підкислення тощо), що застосовується до продуктів;
  6. кількість та тип потужностей, які вважаються такими, що відповідають вимогам ЄС.

Також слід включити підтвердження того, що всі затверджені Компетентним органом потужності відповідають вимогам ЄС, вказавши посилання на законодавство ЄС.

  1. Комісія приймає запит та направляє відповідний опитувальний лист до місії Офісу з питань харчових продуктів та ветеринарії.
  2. Держпродспоживслужба заповнює опитувальний лист, надає на затвердження запропоновану програму моніторингу залишків із посиланням на чинне національне законодавство щодо тварин/продуктів, на які очікується отримати дозвіл (переклад цієї інформації англійською або французькою мовами пришвидшить опрацювання досьє).
  3. Двосторонні переговори між національними органами та Комісією для вирішення неврегульованих питань.
  4. У випадку вичерпності та повноти наданої інформації, Офіс з питань харчових продуктів і ветеринарії організовує інспекційний візит (місія) з метою оцінки еквівалентності системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів.
  5. Після завершення етапу інспектування, готується відповідний звіт, копія якого направляється національному органу, відповідним службам Комісії, Європейському Парламенту та країнам-членам. Звіти також публікуються на сайті DG SANTE.

https://ec.europa.eu/food/audits_analysis_en

  1.  Якщо результат місії задовільний, і всі питання було врегульовано, Комісія готує законопроект з метою:
  2. включення третьої країни до переліку третіх країн, з яких дозволено здійснювати імпорт тварин/продуктів;
  3. розробка, у разі необхідності, сертифікатів здоров’я тварин на основі статусу здоров’я країни або частини країни для супроводження імпорту (ряд форм сертифікатів вже передбачено законодавством ЄС);
  4. затвердження програми моніторингу залишків;
  5. складання початкового переліку затверджених потужностей.

Блок 3

Подання оператором ринку запиту до Держпродспоживслужби для внесення до реєстру затверджених експортних потужностей до ЄС 

*Для харчових продуктів тваринного походження

Реєстрація потужностей. 

Що стосується харчових продуктів тваринного походження, то у більшості випадків на територію ЄС можуть експортуватися лише продукти з потужностей (включаючи рибопромислові та рибоморозильні судна), які включені до списку, який затверджується Співтовариством.

Після включення України до списку третіх країн, яким дозволяється експорт до ЄС окремих продуктів тваринного походження заповнюються відповідні аплікаційні форми для схвалення підприємств, які надсилаються до Єврокомісії на розгляд.

Порядок затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей затверджено наказом Мінагрополітики від 10.02.2016 № 38. Цей Порядок визначає процедуру затвердження потужностей операторів ринку, які мають намір здійснювати експорт харчових продуктів, із зазначенням дозволених до експорту видів харчових продуктів, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей.

Оператор ринку харчових продуктів, який має намір здійснювати експорт харчових продуктів до країн, які вимагають підтвердження центральним органом виконавчої влади, відповідності процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів вимогам законодавства країни призначення, зобов'язаний пройти процедуру затвердження експортних потужностей.

З реєстром затверджених експортних потужностей можна ознайомитися на сайті Держпродспоживслужби (https://docs.google.com/spreadsheets/d/11ehUuFVXlA8bi5S2YmqxSIhW5RjppHB2ReUu_8cXItE/edit#gid=0). Даний реєстр, серед іншого містить інформацію про підприємства, які мають право експортувати деяку продукцію до держав-членів ЄС, а також їх адреси.

Перелік усіх реєстрів: http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Reestri/38/.

З порядком затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-16.

Переліки затверджених потужностей, відсортованих за країнами або продуктами: http://ec.europa.eu/food/international/trade/third_en.htm.

Процедура внесення змін до існуючих списків за використання стандартної форми заявки та контактна інформація за посиланням:

http://ec.europa.eu/food/food/biosafety/establishments/third_country/information_en.htm

Що стосується харчових продуктів нетваринного походження, то у багатьох випадках достатньо, щоб потужності третіх країн були відомими та затвердженими як постачальники імпортерами харчових продуктів до Співтовариства.

Блок 4.

Проходження процедури затвердження експортних потужностей на відповідність процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів вимогам законодавства ЄС (аудит)

Проходження процедури затвердження експортних потужностей на відповідність процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів вимогам законодавства ЄС визначено Регламентом № 854/2004 Європейського Парламенту і Ради ЄС про встановлення особливих правил організації офіційного контролю над продукцією тваринного походження, призначеною для споживання людиною.

Блок 5.

Вимоги при імпорті до ЄС

Загальні положення.

В ЄС гігієнічні вимоги системи імпорту харчових продуктів тваринного походження (таких як м'ясо, риба та молочні продукти) дещо відрізняються від імпорту харчових продуктів нетваринного походження (таких як фрукти, овочі) або харчових продуктів, що містять перероблені інгредієнти як тваринного, так і рослинного походження тощо.

Що стосується харчових продуктів тваринного походження, то у більшості випадків на територію ЄС можуть експортуватися лише продукти з потужностей (включаючи рибопромислові та рибоморозильні судна), які включені до списку, який затверджується Співтовариством.

Що стосується харчових продуктів нетваринного походження, то у багатьох випадках достатньо, щоб потужності третіх країн були відомими та затвердженими як постачальники імпортерами харчових продуктів до Співтовариства.

Правила гігієни харчових продуктів ЄС вимагають від усіх операторів ринку харчових продуктів третіх країн впровадження, застосування та підтримку процедур, заснованих на принципах HACCP.

  1. Імпорт харчових продуктів нетваринного походження до ЄС.

Гігієнічні вимоги щодо харчових продуктів.

Відповідні вимоги щодо гігієни харчових продуктів нетваринного походження містяться у статтях 3 – 6 Регламенту (ЄС) № 852/2004, що означає, що операторам ринку харчових продуктів у третіх країнах необхідно дотримуватися таких вимог:

-      загальний обов’язок оператора ринку здійснювати моніторинг безпечності харчових продуктів та процесів, що перебувають у відповідальності цього оператора (стаття 3 Регламенту (ЄС) № 852/2004),

-      загальні положення щодо гігієни первинного виробництва (стаття 4.1 та частина А Додатка І до Регламенту (ЄС) № 852/2004),

-      детальні вимоги, що застосовуються після первинного виробництва (стаття 4.2 Додатка ІІ до Регламенту (ЄС) № 852/2004),

-      мікробіологічні вимоги щодо деяких продуктів (стаття 4.3 Регламенту (ЄС) № 852/2004 та Регламент Комісії (ЄС) № 2073/2005),

-      процедури, засновані на принципах HACCP (стаття 5 Регламенту (ЄС) № 852/2004),

-      реєстрація потужностей (стаття 6 Регламенту (ЄС) № 852/2004).

Інші санітарні вимоги.

В рамках відповідних вимог законодавства ЄС про харчові продукти застосовується низка правил, які доповнюють або є додатковими до гігієнічних вимог харчових продуктів. Сюди входять, зокрема та де це застосовується, вимоги щодо:

-      забруднюючих речовин,

-      максимально допустимих рівнів залишків пестицидів,

-      використання харчових добавок, ензимів та ароматизаторів,

-      матеріалів та предметів, які контактують з харчовими

-      продуктами,

-      іррадіація харчових продуктів,

-      новітніх харчових продуктів,

-      радіоактивності.

Також існують специфічні вимоги продукту стосовно:

-      швидкозаморожених харчових продуктів,

-      харчових продуктів для особливих поживних цілей,

-      генетично модифікованих організмів (ГМО)

Вимоги щодо здоров’я рослин.

Певні рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти повинні відповідати фітосанітарним вимогам для того, щоб бути ввезеними на територію Співтовариства. 

Деякі рослини та продукти рослинного походження (включені до списку частини В Додатка V Директиви 2000/29/ЄС) підлягають обов’язковій перевірці щодо здоров’я рослин, перевірці відповідності та документальній перевірці з метою забезпечення відповідності до загальних та особливих вимог ЄС щодо імпорту перед тим, як бути випущеними у вільний обіг на території Співтовариства.

Такі перевірки можуть проводитись на спеціальних пунктах ввезення, що розташовані на зовнішньому кордоні Співтовариства, або у випадку перевірок щодо здоров’я рослин та перевірок відповідності – у місці-призначення на території Співтовариства, якщо вантаж відповідає спеціальним умовам.

Імпортери таких продуктів підлягають реєстрації у відповідних офіційних органах країн-членів.

Процедури імпорту, пов’язані з гігієною харчових продуктів.

До харчових продуктів нетваринного походження можуть застосовуватись заходи контролю відповідно до плану контролю, розробленого з огляду на потенційні ризики (див. статтю 15, пункт 1 Регламенту (ЄС) № 882/2004).

Такі заходи з контролю повинні здійснюватися відповідно до національного законодавства країнчленів ЄС. Вони можуть здійснюватися на пункті пропуску, випуску у вільний обіг, на потужностях імпортера, в закладах роздрібної торгівлі тощо.

Окрім гігієни харчових продуктів, процедури контролю за імпортом можуть також включати питання щодо безпечності харчових продуктів, наприклад: добавки, матеріали, що контактують із харчовими продуктами, забруднюючі речовини тощо.

  1. Імпорт продуктів тваринного походження.

Процедури імпорту.

Відповідно до Директиви 97/78/ЄС:

-      продукти тваринного походження повинні надходити на призначений прикордонний інспекційний пост Співтовариства для проходження контролю за ввезенням,

-      необхідно надіслати попереднє повідомлення про прибуття продуктів на призначений прикордонний інспекційний пост відповідно до національних правил країни-члена, де знаходиться цей прикордонний інспекційний пост,

-      вантажі повинні надходити на прикордонний інспекційний пост у супроводі всіх сертифікатів, передбачених ветеринарним законодавством ЄС,

-      вантажі приймаються тільки, якщо продукти походять із затверджених країн, регіонів та потужностей, відповідно,

-      у деяких випадках застосовуються захисні заходи, що встановлюють особливі вимоги або обмеження щодо імпорту,

-      також необхідно дотримуватися процедур, що викладені у Регламенті (ЄС) № 136/2004.

Відповідно до статті 14 Регламенту (ЄС) № 882/2004, стосовно харчових продуктів тваринного походження на прикордонних інспекційних постах також може здійснюватися контроль на предмет аспектів, відмінних від гігієни харчових продуктів або здоров’я тварин, наприклад: 

-      харчові добавки,

-      матеріали, що контактують з харчовими продуктами,

-      іррадіація харчових продуктів 

Вимоги до гігієни харчових продуктів.

Регламент (ЄС) № 852/2004 встановлює зобов’язання операторів ринку харчових продуктів та Регламент (ЄС) № 853/2004, який встановлює спеціальні гігієнічні вимоги.

Вимоги щодо здоров’я тварин.

Харчові продукти тваринного походження з третіх країн повинні відповідати вимогам, які запобігають занесенню хвороб тварин на територію ЄС. Ці вимоги визначені Директивою Ради 2002/99/ЄС, що встановлює правила щодо здоров’я тварин, які регулюють виробництво, переробку, дистрибуцію та ввезення продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною.

Інші санітарні вимоги

В рамках відповідних вимог законодавства ЄС про харчові продукти може застосовуватись низка правил, які доповнюють або є додатковими до гігієнічних вимог харчових продуктів. Сюди входять вимоги щодо:

-      забруднюючих речовин та залишків,

-      використання речовин гормональної дії,

-      використання харчових добавок,

-      матеріалів та предметів, які контактують з харчовими продуктами,

-      радіоактивності

Також існують специфічні вимоги щодо продукту стосовно:

-      швидкозаморожених харчових продуктів,

-      харчових продуктів для особливих поживних цілей,

-      генетично модифікованих організмів (ГМО).

Вимоги до благополуччя тварин.

Директива Ради 93/119/ЄС про захист тварин під час забою встановлює вимоги щодо гуманного забою тварин (непарнокопитні, жуйні, свині, кролі та домашня птиця) на бійнях.

Загальне правило: тварин необхідно вберегти від невиправданого стресу, болю або страждань під час переміщення, передзабійного утримування, оглушення, забою або умертвіння.

Стаття 15 Директиви передбачає, що протягом візитів на бійні у третіх країнах експерти Комісії повинні переконатись, що забій тварин здійснюється за умов, які мають гарантії гуманного поводження принаймні на рівні еквівалентності до умов, передбачених Директивою 93/119/ЄС.

Регуляторні вимоги та регламенти ЄС.

Експорт України до ЄС має відповідати цілому ряду регуляторних вимог - від загальної безпечності харчової продукції до контролю за забруднювачами в харчовій продукції. Кожна з регуляторних вимог передбачає дотримання цілого ряду директив та регламентів ЄС. Проте не вся продукція має відповідати всім вимогам, і навіть там, де така відповідність вимагається, не всі положення застосовуються до продукції.

  1. Основні регуляторні вимоги:

-      Контроль за залишками ветеринарних медичних препаратів у тваринах та продуктах тваринного походження, призначених для споживання людиною

-      Контроль за залишками пестицидів у продуктах рослинного й тваринного походження, призначених для споживання людиною

-      Контроль за забруднювачами харчових продуктів

-      Контроль здоров’я живих тварин

-      Контроль здоров’я продукції тваринного походження, призначеної для споживання людиною

-      Контроль здоров’я продукції тваринного походження, не призначеної для споживання людиною

-      Контроль здоров’я сперми та ембріонів

-      Контроль здоров’я рибної продукції, призначеної для споживання людиною

-      Контроль здоров’я рибної продукції, не призначеної для споживання людиною

-      Контроль здоров’я рослин

-      Контроль здоров’я харчової продукції нетваринного походження

-      Контроль здоров’я кормів нетваринного походження

-      Простежуваність, відповідність та відповідальність у харчовій продукції та кормах

-      Загальні вимоги безпечності продукції

-      Захист видів, які знаходяться під загрозою зникнення

-      Контроль за незаконним виловом

-      Маркетингові стандарти

3.1. Контроль за залишками ветеринарних медичних препаратів у тваринах та продуктах тваринного походження, призначених для споживання людиною.

Продукти, що підпадають під контроль, є: корови, вівці, кози, свині й тварини родини конячих, птиця, аквакультура, молоко, яйця, м’ясо кролика, м’ясо диких та одомашнених тварин і мед.

Ключові вимоги містяться в Регламенті (ЄС) №470/2009, який визначає:

-      максимальну концентрацію залишку фармакологічно активної речовини, дозволеної у їжі тваринного походження. Значення максимальної концентрації залишку наведено в Регламенті (ЄС) № 37/2010;

-      рівень залишку деяких фармакологічно активних речовин, для яких максимальна концентрація залишку не встановлена.

Партії їжі тваринного походження (незалежно від того, чи були вони імпортовані з третіх країн або вироблені в ЄС) не можуть бути легально розміщені на ринку ЄС, якщо:

-      містять залишок фармакологічно активної речовини в концентрації, що перевищує максимальні допустимі значення в ЄС (наведено в Таблиці 1 Додатку до Регламенту (ЄС) № 37/2010);

-      містять залишок фармакологічно активної речовини, для якої не було встановлено максимальні допустимі значення в ЄС (не наведено в Таблиці 1 Додатку до Регламенту (ЄС) № 37/2010);

-      містять залишок фармакологічно активної речовини, що була заборонена для використання у виробництві продуктів тваринного походження в ЄС (наведено в Таблиці 2 Додатку до Регламенту (ЄС) № 37/2010);

-      були отримані від тварин, у яких такі речовини були використані для цілей, наведених у Директиві 96/22/ЄC:

o   стильбени або тиростати для будь-яких цілей;

o   бета-агоністи (стероїдні гормони) для цілей стимулювання росту;

o   естрадіол для терапевтичних або зоотехнічних цілей.

Треті країни, що бажають експортувати харчові продукти тваринного походження до країн ЄС, повинні надати Комісії щорічний план моніторингу залишків у товарах, про які йде мова. Після того, як плани затверджуються Комісією, країни, що отримали дозвіл, перераховуються в Рішенні Комісії № 2011/163/ЄС.

Присутність у списку є необхідною умовою для експорту в ЄС харчових продуктів тваринного походження. Також застосовуються вимоги щодо здоров’я людей і тварин. При ввезенні в ЄС зразки з партій можуть бути взяті для проби на шкідливі залишки в національних лабораторіях у державах-членах. Умови такого відбору проб і тестування описані в Регламенті (ЄС) № 136/2004.

3.2. Контроль за залишками пестицидів у продуктах рослинного й тваринного походження, призначених для споживання людиною.

З метою забезпечення високого рівня захисту споживачів імпорт рослинних і тваринних продуктів або їхніх частин, призначених для споживання людиною, де можуть бути присутні залишки пестицидів, дозволяється лише за дотримання гарантій, встановлених законодавством ЄС щодо контролю наявності хімічних речовин та їхніх залишків у живих тваринах, продуктах тваринного й рослинного походження.

Ключові вимоги:

Імпортні продукти рослинного й тваринного походження повинні відповідати максимально допустимим залишковим рівням пестицидів, встановлених Європейською комісією задля захисту споживачів.

Додатки до Регламенту (ЄС) №396/2005 містять перелік продукції, що є предметом контролю з максимального залишкового рівня пестицидів:

-      Додаток I до Регламенту містить список продуктів, який включає в себе продукти тваринного походження, фрукти, овочі, крупи, спеції та деякі їстівні рослини, до яких застосовуються максимально допустимі рівні;

-      Додаток II до Регламенту містить конкретні максимально допустимі рівні;

-      Додаток III до Регламенту містить так звані тимчасові максимально допустимі рівні в межах ЄС (стосовно пестицидів, для яких до 1 вересня 2008 року обмеження встановлювалися лише на національному рівні);

-      Додаток IV до Регламенту містить перелік пестицидів, до яких не застосовуються обмеження через їхню низьку шкідливість;

-      Додаток V містить перелік пестицидів, до яких застосовується обмеження, що відрізняється від стандартного в 0,01 мг/кг, а додаток VI містить список коефіцієнтів для перерахування максимально допустимих рівнів для оброблених товарів;

-      Додаток VII містить перелік пестицидів, які використовуються як фуміганти, до яких державам-членам ЄС дозволено застосовувати спеціальні послаблення, перш ніж продукти будуть розміщені на ринку.

Конкретну інформацію про речовини й максимально допустимі рівні, включені в Додатки II, III і IV, можна також знайти в базі даних ЄС щодо пестицидів.

Розміщення на ринку цих продуктів покривається двома основними директивами:

Тварини та продукція тваринного походження: Директива № 96/23/ЄC щодо тварин і продуктів тваринного походження описує процедуру для оцінки того, чи можна вважати гарантії на залишки хімічних речовин у ввезених тваринах і продуктах тваринного походження, що були представлені третіми країнами, еквівалентними до правил ЄС. Такі продукти можуть бути імпортовані лише з дозволених країн, що включені до списку, опублікованому в Рішенні № 2011/163/ЄС. Включення до цього списку й збереження в ньому відбувається за умови подання третьою зацікавленою країною плану гарантій, які вона пропонує щодо моніторингу груп шкідливих залишків і речовин, зазначених у Додатку I до Директиви № 96/23/ЄC.

Рослини, продукти рослинного походження та їх захист: Регламент (ЄС) № 1107/2009 щодо рослин, продуктів рослинного походження та їх захисту встановлює правила й процедури для активних речовин, що будуть продаватися в ЄС, і для дозволу з боку держав-членів стосовно засобів захисту рослин, що їх містять. Активні речовини не можуть використовуватись у продуктах захисту рослин, якщо вони не включені до переліку дозволених у ЄС. Такі речовини включені в базу даних пестицидів ЄС. Після того, як речовина включена до списку, держави-члени можуть дозволити використання продуктів, що її містять.

3.3. Контроль за забруднювачами харчових продуктів.

Для забезпечення високого рівня захисту інтересів споживачів імпорт продовольчих товарів до Європейського Союзу має відповідати законодавству ЄС, спрямованому на забезпечення безпечності харчового продукту та відсутність забруднювальних речовин у ньому.

У ході різних етапів виробництва, пакування, транспортування чи зберігання, чи навіть у результаті забруднення навколишнього середовища забруднювальні речовини можуть потрапити до харчових продуктів (у тому числі, фруктів та овочів, м’яса, риби, круп, спецій, молочних продуктів тощо).

Регламент (ЄС) № 315/93 від 8 лютого 1993 року регулює наявність таких забруднювальних речовин у харчових продуктах на території ЄС, зокрема:

-      Харчові продукти, що містять неприйнятний, з точки зору суспільної охорони здоров’я, рівень забруднювальних речовин, зокрема токсичних, не повинні бути розміщені на ринку ЄС.

-      Рівень забруднення повинен бути максимально низьким і відповідати рекомендованим робочим практикам.

-      Максимальні рівні можуть бути встановлені для певних забруднювальних речовин з метою охорони здоров’я населення.

Ключові вимоги:

Максимальні рівні для деяких забруднювальних речовин у харчових продуктах, які будуть розміщені на ринку ЄС, встановлюються Регламентом (ЄС) №1881/2006 від 19 грудня 2006 року.

Харчові продукти, зазначені в різних розділах Додатка, не повинні, при розміщенні на ринку, містити більш високі рівні забруднення, ніж вказані в таких розділах:

-      Розділ 1 - встановлює ліміти на вміст нітратів у салаті, шпинаті й дитячому харчуванні.

-      Розділ 2 - встановлює ліміти для різних мікотоксинів в арахісі, горіхах, сушених фруктах (у тому числі, сушеному винограді) і виробах із них, крупах і зернових продуктах, молоці й дитячих молочних сумішах, харчових продуктах, призначених для немовлят, спеціях, фруктових соках, продуктах із кави, винах, спиртних напоях, сидрі, яблучних продуктах, оброблених харчових продуктах на основі злакових для немовлят і дітей молодшого віку та дитячому харчуванні.

-      Розділ 3 - встановлює межі для різних важких металів у молоці, м’ясі, рибі, крупах, овочах, фруктах і вині.

-      Розділ 4 - встановлює ліміти на тримонохлоропропан у гідролізованих рослинних білках і соєвому соусі.

-      Розділ 5 - встановлює ліміти для діоксинів та діоксиноподібних поліхлорованих дифенілів у м’ясі, рибі, молоці, яйцях, олії та жирах.

-      Розділ 6 - встановлює ліміти на поліциклічні ароматичні вуглеводи в рослинних оліях та жирах, копченому м’ясі та рибі, рибі, ракоподібних та молюсках, а також дитячому харчуванні.

Для деяких харчових продуктів, що були імпортовані з третіх країн, існують спеціальні заходи контролю стосовно певних забруднювальних речовин, зокрема, щодо афлатоксинів, меламіну, мінерального масла й пентахлорфенолу та діоксинів.

Продовольчі товари, у яких максимальний рівень забруднювальних речовин, дозволений законодавством ЄС, перевищено, не мають права продаватися на території ЄС.

3.4. Контроль здоров’я живих тварин.

Перевірки дотримання медичних вимог щодо умов здоров’я людей і тварин, призначених для запобігання поширенню хвороб серед населення або домашньої худоби. Ці умови в основному включають у себе:

-      Загальні умови здоров’я тварин та правила запобігання й контролю стосовно деяких інфекційних захворювань.

-      Вимоги захисту тварин.

-      Розведення тварин та їхній генетичний матеріал також підпадають під дію певних зоотехнічних положень Директиви № 94/28/ЄC.

-      Для будь-якої імпортованої тварини, що пройшла контроль здоров’я і залишається в межах території ЄС, повинно бути визначено призначення відповідно до положень, викладених у законодавстві ЄС для різних видів. 

Ключові вимоги:

-      Генеральний директорат Європейської комісії з охорони здоров’я і захисту споживачів застосовує процедуру оцінки кандидата з третьої країни щодо відповідності вимогам ЄС стосовно умов здоров’я людей і тварин, де одним з етапів є перевірка на місці командою фахівців Управління харчових продуктів і ветеринарії. Після затвердження третьої країни або її частини, цю країну буде додано до списку авторизованих країн щодо цього конкретного виду тварин. Ці списки публікуються в Офіційному журналі ЄС.

-      Партія повинна супроводжуватися сертифікатом здоров’я, підписаним офіційним ветеринаром компетентного органу в третій країні-експортері, що засвідчує придатність тварин для експорту в ЄС. Існують різні види сертифікатів, зазначені в законодавстві ЄС, що варіюються в залежності від видів та передбачуваного використання відповідних тварин, а також санітарної групи, до якої третя країна була призначена Європейською комісією та/або спеціальних вимог, встановлених для цих конкретних тварин.

Після прибуття партія та супроводжувальні сертифікати мають бути перевірені ветеринарами відповідно до положень, викладених у Директиві № 91/496/ ЄC. Після застосування процедур, наведених у Регламенті (ЄС) №282/2004, результат перевірки має бути зазначений у загальному ветеринарному документі на ввіз.

Живі тварини можуть бути імпортовані в ЄС лише з третіх країн, включених до списку країн, що мають дозвіл на цей вид тварин, супроводжується відповідними сертифікатами та пройшли обов’язковий контроль у відповідній інспекції прикордонного поста держави-члена. Проте європейська влада може призупинити імпорт з усієї третьої країн або її частини чи вжити тимчасових заходів захисту, якщо тварини можуть представляти будь-який ризик для здоров’я людей чи тварин, а також у разі спалахів небезпечних захворювань.

3.5. Контроль здоров’я продукції тваринного походження, призначеної для споживання людиною.

Імпорт продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною, повинен відповідати санітарним вимогам із дотримання умов здоров’я людей і тварин, що призначені запобіганню поширення хвороб серед населення або домашньої худоби.

Ключові вимоги.

Медико-санітарні умови, пов’язані із захистом людей та домашньої худоби, в основному включають в себе:

-      Загальні правила гігієни продуктів харчування та гігієнічні характеристики для харчових продуктів тваринного походження відповідно до Регламентів (ЄС) № 852/2004 та 853/2004;

-      Медико-санітарні умови для тварин, викладені в Директиві № 2002/99/ЄC;

-      Вимоги належного ставлення до тварин, такі, як конкретні положення Регламенту (ЄС) № 1099/2009 щодо забою тварин;

-      Спеціальні положення, що стосуються генетично модифікованих продуктів харчування й нових видів їжі відповідно до Регламентів (ЄС) № 1829/2003 та 258/97;

-      Спеціальні умови приготування харчових продуктів;

-      Загальні умови щодо матеріалів і виробів, що контактують із харчовими продуктами відповідно до Регламенту (ЄС) № 1935/2004. 

Генеральний директорат Європейської Комісії з охорони здоров’я і захисту споживачів застосовує процедуру оцінки кандидата з третьої країни щодо відповідності вимогам ЄС, які стосуються умов здоров’я людей і тварин, де одним з етапів є перевірка на місці командою фахівців Управління харчових продуктів і ветеринарії.

Після затвердження третьої країни або її частини, цю країну буде додано до списку авторизованих країн стосовно цього конкретного виду продукту. Ці списки публікуються в законодавчих актах ЄС.

На додачу до затвердження країни, більшість продуктів тваринного походження може бути імпортована до ЄС, лише якщо ці продукти були відправлені з установ або отримані чи виготовлені в установах (бойнях, м’ясопереробних заводах, технологічних установках, тощо), що зазначені в списку, затвердженому Головним управлінням з охорони здоров’я і захисту споживачів.

Поставки продуктів тваринного походження до ЄС мають супроводжуватися сертифікатом здоров’я, підписаним офіційним ветеринаром компетентного органу в третій країні-експортері, що засвідчує придатність тварин для експорту в ЄС. Існують різні види сертифікатів, зазначені в законодавстві ЄС, що варіюються в залежності від видів продукту чи тварин та/або спеціальних умов здоров’я, що можуть бути встановлені для цих конкретних продуктів.

Після прибуття продукти та супутні сертифікати мають бути перевірені ветеринарами відповідно до положень, викладених у Директиві № 97/78/ЄC. Після застосування процедур, передбачених Регламентом (ЄС) № 136/2004, результат перевірки має бути зазначений у загальному ветеринарному документі на ввіз. Такі продукти можуть бути імпортовані в ЄС лише з третіх країн, включених до списку країн, що мають дозвіл на цей вид продуктів, супроводжуються відповідними сертифікатами та пройшли обов’язковий контроль у відповідній інспекції прикордонного поста держави-члена.

Проте європейська влада може призупинити імпорт з усіх третіх країн або їхніх частин чи вжити тимчасових заходів захисту, якщо продукти можуть представляти будь-який ризик для здоров’я людей чи тварини, а також у разі спалахів небезпечних захворювань.

3.6. Контроль здоров’я продукції тваринного походження, не призначеної для споживання людиною.

Поставки до Європейського Союзу продуктів тваринного походження, не призначено для 

Зв'яжіться
з нами
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗАПИТ