Життя до Глазго. Напередодні надважливих рішень світової спільноти щодо зміни клімату

12
10.2021

Фото: Agropolit

У листопаді Україна бере участь у Конференції ООН, присвяченій зміні клімату, вперше у форматі синергії бізнесу та влади, та організовує українську панель на спільній великій сцені цього міжнародного заходу у Глазго. Це унікальна подія, яка визначить подальші дії усіх країн та матиме неабиякий вплив на бізнес, зокрема український. Тема декарбонізації та введення карбонового податку всіма країнами світу, все більше стає важливою для національної економіки багатьох держав світу.

Про важливість та актуальність 26-ої зустрічі Сторін рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (англ. СОР26) в Глазго розповіли представники українського уряду, бізнесу та громадських асоціацій на круглому столі, який організували Українська асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) та Global 100% RE: Ukraine.

Фото: Agropolit

«Відповідаючи на запитання «Чому увага прикута до події в Глазго та Україна є у фокусі?», відзначу, що умови функціонування бізнесу стрімко змінюються, і український бізнес має бути до них готовий. . Також є чітке розуміння, що Україна має виступати з однією спільною позицією держави та бізнесу для досягнення ключової цілі декарбонізації», – відзначила Олена Кудляк, виконавчий директор UBTА.

Про актуальність та мету зустрічі СОР26 розповів Олександр Домбровський, голова правління спілки Global 100Re: Ukraine, президент «МХП Еко Енерджи»: «Для розуміння необхідності теми декарбонізації нам необхідно поглянути на Україну збоку. Декарбонізація – це виклик, але ми повинні розуміти, що це також дає нам нові можливості, за рахунок чого Україна зможе якісно розвиватись у подальшому. На саміті в Глазго ми маємо з’ясувати, на які результати ми розраховуємо, і що ми отримаємо по факту».

Фото: Agropolit

Ірина Ставчук, заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, озвучила тези, з якими Україна відвідає Саміт в Глазго і розповіла про зміни, які відбулись після останнього Кліматичного саміту ООН у Мадриді з 2019-го року, та про позицію України у саміті: 

  • змінилась політична ситуація у світі – адміністрація Президента США Джо Байдена розвернула свою політику стосовно клімату після президентства Дональда Трампа та нині інвестує значні кошти по Паризькій угоді;
  • політична повістка Європейської Комісії була зосереджена на темі боротьби зі зміною клімату;
  • Україна буде представляти під час СОР26 прийняте в Києві рішення про амбіційне зобов’язання по Другому національно визначеному внеску до Паризької кліматичної угоди;
  • очікування від переговорів – адаптація ринкових та неринкових механізмів впровадження кліматичних змін, згідно зі статтею 6 Паризької угоди.

Про переговорні позиції України на майбутньому заході в Глазго розповів Тарас Качка, заступник Міністра економіки України — Торговий представник України: «Україна зобов’язалася скоротити викиди до 35%, тому наше питання буде не ключовим. На першому плані буде Туреччина, яка ратифікувала Паризьку угоду в обмін на чіткі зобов’язання з боку окремих держав та банків розвитку щодо фінансування. Це та позиція, про яку Україна мріяла б, і вона має бути підкріпленою політично та фінансово. Під час зустрічі в Глазго, українська делегація повинна обговорити питання доступу до кліматичних фондів, й заодно статусу України: ми вже є розвиненою країною, чи досі знаходимось в статусі країни з перехідною економікою».

Фото: Agropolit

Тамара Кутонова, експерт з питань охорони довкілля UBTA зазначила, що, згідно з останнім звітом міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, саме людина є причиною кліматичних змін. Вона провела короткий огляд політичних рішень країн світу щодо своїх зобов’язань по декарбонізації та акцентувала увагу на темі нового європейського торговельного бар’єру – вуглецевого корекційного механізму імпорту (ВКМІ), більш відомого під абревіатурою СВАМ (презентація доступна для перегляду нижче). Експерт відзначила, що даний механізм викликав гостру реакцію від світової спільноти, а ООН опублікував звіт, в якому прогнозоване зниження викидів парникових газів від реалізації СВАМ складає тільки 0,01%. Такі дані наводять на думку, що метою СВАМ є створення політичного впливу на зовнішніх гравців ринку виробників продукції з високим вуглецевим слідом.

Під час дискусії позицію металургійної сфери України заявив Олександр Калєнков, президент об'єднання підприємств УкрМеталлургПром: «Металургія вже давно є інтегрованою в глобальні екологічні тренди. У нашій сфері діяльності є розуміння, що декарбонізація – це данність, яку треба прийняти. Інша справа – як дані зобов’язання виконуватиме Україна. Саме тому нам необхідно вибудовувати діалог з владою, з’ясовувати, що це означає для країни і як дану тему сприймає громадськість».

Фото: Agropolit

Зустріч наприкінці переросла в активне обговорення секторальних умов української економіки у контексті декарбонізації. Учасники наголосили на тому, що подібний формат заходів напередодні важливих міжнародних зустрічей дозволяє отримати ефективне підсилення при формування позиції української влади.

У заключному слові, Олена Кудляк запропонувала наступний крок: український бізнес, влада та профільні асоціації повинні продовжувати роботу в синергії задля розробки дорожньої карти виконання Україною Другого національно визначеного внеску, яку буде гармонізовано як з реаліями внутрішнього ринку, так і зовнішніми факторами впливу.

З презентацією Тамари Кутонової про поточний стан національних ініціатив щодо декарбонізації та інші цікаві факти, можна ознайомитись за посиланням.