Публічне обговорення про розвиток бджільництва в Україні: напрацювання галузі та її майбутнє у розрізі міжнародної торгівлі

28
09.2021

Цього тижня в Києві відбулося публічне обговорення на тему «Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики у 2021-2022 рр.», яке було ініційоване Українською асоціацією бізнесу і торгівлі (UBTA). Захід об’єднав під одним дахом представників Уряду, народних депутатів, бджолярів та експортерів меду, науковців та експертів аграрного комітету UBTA.

Подію відкривав Тарас Висоцький, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, із коментарем стосовно напрацювань уряду у сфері бджільництва у двох напрямах: державної підтримки та законодавчо-нормативної бази.  

«У березні зареєстровано наказ, який чітко регламентує відносини бджолярів і аграріїв, котрі займаються рослинництвом. Передбачено, що при кожній громаді може бути створено комісію за участю аграріїв, бджолярів, фахівців Держпродспоживслужби, правоохоронців, представників органів місцевого самоврядування, яка розглядатиме конфліктні ситуації й, зокрема, ухвалюватиме рішення про покарання за неконтрольоване використання хімічних засобів й за отруєння бджіл», — розповів перший заступник Міністра.

Законодавчі положення, зокрема ті, що регулюють питання маркування пестицидів та агрохімікатів щодо шкідливості для бджільництва — це тема, що зараз є актуальною для галузі і саме тому навколо неї точилася дуже активна та жива дискусія. «Дійсно, законодавча база має відповідати сучасному стану галузі, але водночас, є потреба покращення саме технічної бази лабораторій, що здійснюють перевірку імпортного товару з метою забезпечення контролю та запобігання потрапляння на українські полички фальсифікованого продукту», — прокоментувала Яна Казьміна, керівник аграрного комітету асоціації.

Народний депутат Дмитро Соломчук підтримав дискусію та озвучив ключові тези стосовно негативного впливу пестицидів та агрохімікатів на бджільництво. Народний депутат також привернув увагу до проблеми навчання й практичної підготовки не тільки людей, які працюють із пестицидами й агрохімікатами на полях, а й тих, хто реалізує таку продукцію.

Запилення, як найкращий агрономічний прийом, під таким гаслом починалася презентація Андрія Юрченко, спеціаліста відділу земельних та майнових відносин МХП. «Бджола може стати тим мостиком між аграрієм та бджолярем, що приведе до процвітання не тільки локального бізнесу, але й, в цілому, до побудови нового іміджу України – країни-постачальника якісного та унікального за своїми властивостями меду».

Пан Андрій навів орієнтовні дані з практичного досвіду проєкту впровадження бджолярства для агрохолдингу МХП. «Є розуміння, що вдале запилення рослин може дати збільшення врожайності поля соняшнику та ріпаку на 10%», — поділився фахівець.

Другий блок обговорення, який було розглянуто на зустрічі, стосувався питань експорту українського меду. Дійсно, тема цікава, адже український мед за своїми властивостями та високою якістю мав би повторити приклад новозеландського меду манука, але для цього необхідно будувати бренд меду «made in Ukraine».

Микола Сирота, головний редактор видання «Куркуль» та модератор заходу, у вступній частині до другого блоку, розповів про необхідність побудови іміджу України як світового виробника високоякісного меду з цілющими властивостями.

Анастасія Данилюк, експерт аграрного комітету асоціації розповіла про тенденції у міжнародній торгівлі медом. У список країн-лідерів з імпорту меду традиційно входять: Європейський Союз, США та Китайська Народна Республіка. Остання, водночас, є лідером з експорту меду.

Саме в цій площині дуже цікавим став заключний виступ Михайла Малкова, координатора FAO UN зі зв’язків з Урядом та донорами в Україні, який презентував тему «фальсифікації меду», розповів яка є ситуація на сьогоднішній день, та що необхідно зробити аби знизити ризики виробництва та споживання фальсифікованого продукту.

Обговорення теми з усіма зацікавленими сторонами відбулось. Дискусія була тривалою та містила конструктивні пропозиції. Усі учасники наголосили на важливості подібних заходів та всебічного обговорення даної теми на усіх рівнях. Актуальність питання важко переоцінити і це лише початок на шляху до виведення України на сильні позиції як світового експортера меду!